Анотація "Я – безодня", Донато Каррізі
Ніхто не знає його імені. Ніхто не заходить до нього в гості. Самотній, але вдоволений цією самотністю Збирач сміття не потребує компанії.
Щоранку він прибирає сміття, яке зі своїх домівок викидають люди. Дізнається їхні історії з їхнього сміття. Адже воно, на відміну від людей, ніколи не бреше. Збирач сміття думає, що він невидимка. Та невдовзі в його житті з’явиться змучена тринадцятирічна дівчинка з бузковим чубом. Вона зазирне в темні глибини душі Збирача сміття. І побачить: полювальниця на мух — жінка, яка роками рятує інших жінок від насильства, — вже шукає його.
Тепер ці троє безіменних людей, замкнені кожне у власній в’язниці жахіть, мають зустрітися на краю безодні. Їхню долю вирішить озеро Комо, що кишить чужими таємницями та гіркими спогадами. Але, дивлячись у безодню, вони й не помітять, як безодня сама почне вдивлятися в них…
Читати все
Про книжку "Я – безодня"
Він – Збирач сміття. І сам він думає про себе, що він – невидимка. Адже ніхто не знає його, в нього немає друзів, ніхто не кличе його в гості (і не ходить в гості до нього). Навіть імені в нього немає. Абсолютний одинак, проте – кришталево чесний перед собою та перед світом, цілком задоволений своєю дикою свободою. Кожного ранку Збирач збирає викинуте з домівок, завдяки чому багато дізнається про світ оточуючих, їх думки та мрії. Їх життя – сміття може багато чого сказати про людину.
Але одного разу життя Збирача зміниться безповоротно. Він зустріне ще одну самотню душу – тринадцятирічну бідолашну дівчинку. Згодом він зустріне і полювальницю на мух – жінку, що рятує від насильства інших жінок. Обидвоє – такі ж одинокі люди без імен, як і сам Збирач.
Тепер, коли їх троє, і кожен зі своїм мороком усередині, вони нарешті мають змогу зустрітися. Зустрітися на озері Комо, води якого несуть у собі гіркоту тисяч різних спогадів та розчинює величезне різноманіття таємниць. Вони – поза світом, на краю безодні, і їм доведеться зазирнути в цю безодню. Але, як відомо ще віддавна, коли дивишся у безодню – безодня й сама уважно дивиться тобі просто в душу…
«Я – безодня» – таку назву має один щі свіжих романів Донато Каррізі, знаменитого італійського письменника й кінорежисера. За жанровою приналежністю книга являє собою зразок психологічного трилера. Виписуючи історію трьох самотніх, асоціальних осіб, автор торкається вічних екзистенцій них проблем з типово італійською майстерністю. Сама назва твору відсилає нас до Фрідріха Ніцше та його незабутнього афоризму про душу людську та її взаємозв’язок із безоднею. Водночас, твір має відсилки до сьогоденних реалій та соціальних проблем. Адже, попри проблеми вічності, живемо ми в сьогоденні. Просто про безодню не забуваймо. Вона – десь поряд…
Придбати цю книгу можна на сайті Книгарні «Є» або ж у її відділеннях.
Д.Каррізі, на даний момент, це - ТОП. Як завжди, розв,язка непередбачена
Книга просто неперевершена! Я в захваті від читання, від сюжетних ліній, персонажів. Перекладено дуже гарно, що дійсно радує. Рекомендую.
Така собі історія. Такого жанру є набагато цікавіші книжки. Фінал передбачуваний, читання не емоційне, сюжет шаблонний.
Книга захоплює з перших сторвїінок і не відпускає до кінця. Чекаю перекладу українською інших творів автора. Поки що купила все, що перекладено українською.
Цікавий триллер, хоч для мене -- із передбаченим закінченням історії. 5 зірок ставлю за "вишеньку на торті" -- 1 речення під заголовком "Від автора"