Анотація "Стіна", Андрій Цаплієнко
фантастичному романі Андрія Цаплієнка перед читачем постають два постапокаліптичні суспільства, одне з яких упевнено торує прогресивний шлях розвитку, а інше — просто деградує. Автор переконаний, що ментальність і тяглість традицій дуже мало змінюються впродовж століть. Герої роману — українці та росіяни, носії яскравих національних рис — перебувають у постійному напруженому антагонізмі. Війна між ними йде відразу на кількох рівнях — від збройних сутичок до зіткнень душ та внутрішніх переконань. А Дикі Поля, які залишаються після великих і малих протистоянь, — це як незагойні рани, ракові пухлини: вони продовжують кровоточити, демонструючи людству, що війна породжує тільки війну.
Читати все
«Стіна» фантастичний роман, антиутопія
Читати всеАндрій Цаплієнко
Видавництво Старого Лева, @stary_lev 2018
⠀
Homo homini lupus est*
Людина людині вовк (лат.)
⠀
Коли я прочитала «Помирану» Тараса Антиповича - я відчула «атмосферу» утопічного світу.
⠀
Коли я прочитала «Стіну» Андрія Цаплієнка - я відчула «весь світ» утопії цього формату.
⠀
Автор створив якісний і правдоподібний сюжет постапокаліптичного суспільства!
⠀
Читаючи не відчуваєш «гніт» війни, текст постійно рухається від жорстокості до наївності, від правди до вигадки.
⠀
Рекомендую до читання! Вартісно!
⠀
Цитата:
⠀
«- Вороги за Стіною терпіли, поки ми вставали з колін. Але тепер, коли ми майже встали, терпіти не будуть. Поки ворота в Стіні відчинені, вони зроблять усе, щоб стерти з лиця землі сам спогад про Московію. Тепер я питаю вас - у чому ваша надія?
- У ядерних ракетах, - прошелестіло в галереях.
«Рухаємося в правильному напрямку», - зазначив я про себе, продовжуючи старим методом Сократа підштовхувати дикунів до потрібних мені висновків:
- А в кого залишився код запуску цих ракет?
- У тебе, - відгукнулося підземелля.
- Отже, ваша надія - Я!»
⠀
Про книгу:
⠀
«У фантастичному романі Андрія Цаплієнка перед читачем постають два постапокаліптичні суспільства, одне з яких упевнено торує прогресивний шлях розвитку, а інше - просто деградує. Автор переконаний, що ментальність і тяглість традицій дуже мало змінюються впродовж століть. Герої роману - українці та росіяни, носії яскравих національних рис - перебувають у постійному напруженому антагонізмі. Війна між ними йде відразу на кількох рівнях - від збройних сутичок до зіткнень душ та внутрішніх переконань. А Дикі Поля, які залишаються після великих і малих протистоянь, - це як незагойні рани, ракові пухлини: вони продовжують кровоточити, демонструючи людству, що війна породжує тільки війну.»
Твір приємно здивував. Написаний цікаво і жваво. Не дивлячись на багату кількість спрощень, роман чіпко затягує у вир подій, просто таки змушуючи бігти поруч з героями та невідривно слідкувати за сюжетом.
Читати було цікаво до останньої сторінки, загалом сподобалось. Основне фантастичне припущення книги вражає і захоплює. Світу за Стіною (зі сходу) дуже легко віриш, в світ за Стіною (з заходу) хотілось би вірити