Анотація "Кафе «Європа». Життя після комунізму", Славенка Дракуліч
«Європейський континент досі розділений. На місці давно зруйнованої Берлінської стіни пролягає розлам між Сходом і Заходом, що полягає у тому, в який різний спосіб люди обабіч продовжують проживати свої життя та сприймати світ. Чи є ці відмінності тінню комуністичного спадку, чи мають глибші підвалини? Що розмежовує нас сьогодні? Не достатньо стверджувати, що справа в різному сприйнятті минулого чи концепціях часу. Але відвідавши ці краї, ви швидко усвідомите, що ми, східноєвропейці, існуємо в іншому часовому поясі. Ми живемо в цьому столітті, та, водночас, успадкували минуле, сповнене міфів та казок про кровну та національну приналежність. Подорожній також помітить багато прозаїчних моментів, як от повсюдний дивний та нав’язливий запах, брудні вулиці, зіпсуті зуби місцевих, дивне ставлення до грошей, проблему з громадськими вбиральнями, те, що більшість людей брешуть чи хитрують, або ж мають звичку обвинувачувати інших у кожній своїй невдачі...»
Читати все
Дуже цікава книга, як і вся трилогія. Я не жила при совку, але цей тягар посткомунізму й досі переслідує український народ.
Книга дуже сподобалась, як і уся ця трилогія про комунізм та життя після нього. Хоч я і не жила при совку, але деякі події з книги відчуваються і на собі, ніби ти теж це пережила.
Вже не перша прочитана книга цієї авторки, як і інші теж сподобалась.
Абсолютно безвартісна книга. Після прочитаних " Ніби мене немає" та "Вони б і мухи не скривдити" С.Дракуліч, це - повне розчарування.