Анотація "Кривава сівба. Книга 1", Іван Лукавий
«Пломінь» – проєкт горор-фентезі, що зберіг затишну атмосферу жанру, однак цілком його переосмислює. Критичний реалізм середньовічної війни в обрамленні романтизму епохи Відродження, де епічні декорації контрастують зі специфічним гумором. Усесвіт «Пломеню» немов уособлює збірний образ знаних читачами фентезі-світів, однак до болю нагадує нашу дійсність з інтригами політиків, змовами сектантів, кіднепінгом та наркотрафіком. Тут заховано чимало алюзій та відсилок, які обов'язково захоплять поціновувачів жанру, – адже саме крізь його призму в романі розкриваються етичні й світоглядні питання. Тому це вже дещо більше, ніж просто книга. Це абсолютно нова франшиза, окремий усесвіт. І кожен мрійник мандрує туди за чимось дуже химерним та особистим.
Читати все
Шикардос
Пломін. Кривава сівба - моя перша…
Читати всеМоя перша книга фентезійного жанру обплетена насиллям ґвалтуванням і мороком.
Ця книга стала для мене своєрідним тестом, чи зможу я читати фентезі а не грати в РПГ, або дивитися фільми. Я можу точно сказати що ця книга стала правильним вибором.
Хочу розпочати з плюсів:
*динамічний сюжет(книга як цікавий серіал хочеться ще серію)
*сильні персонажі
*цікавий світ
*легка мова автора
*діленя на арки (тобто кардинальна зміна персонажі і місця подій)
*цікаві сюжетні повороти
*дикість (не в багатьох книгах можна побачити таку неймовірну жорстокість, як у цій книзі і вона не зайва, а навпаки розкриває сутність персонажів)
*стильна палітурка, приємний папір
Тому в загальному книга має все те що має бути у хорошому романі.
Але наше життя тернисте і монета має дві сторони.
Мінуси:
*хаотичне описання битв, важко уявляється тактика бою, не зрозуміло в принципі що у сцені коється
* ситуація: персонаж А прям уже дуже швидко розповідають всю історію свого життя хоча не дуже то і знайомий з персонажем Б.
Але на цьому мінуси закінчуються. Тому висновок такий - це точно маст хев на ваші книжній полиці і тиждень цікавих вечорів вам забезпечений.
Сподобалась дуже в плані сетингу, лору, історії, подачі і т.д. Нудно не було, читається жваво. Книга - зав'язка, ще три попереду. Але як на мене є деякі недоліки, неточності (якщо я сам не помилився) і звісно помилки просто убивають все задоволення. Явно 18+, розчленування, зґвалтування і т.д.. Про мене, арка Ронана сама невдала під кінець його пригод по Улунді і дуже автор підігрує йому.
Читати всеКарта неінформативна. Де той "Залізний Чобіт"(хаб ловчих)? Важко читається: написи ледве видно, зливається все в кашу, брав лупу щоб щось розгледіти.
“Вовча Земля – територія що лежить на межі Гунронії і Рудного Кряжу.“ 573 ст. Дивлюсь на карту, ледве знаходжу “Вовчу Землю” і розумію, що вона находиться аж ніяк не на межі Гунронії і Рудного Кряжу, а з абсолютно протилежного боку.
“Та найнебезпечніша ріка тече біля попільних берегів Улунди – континенту, що лежить за островами юмбарців. Там течії Великого Хребта впадають в Анагангу, чиї каламутні води кишать…” 255с. Не знайшов ні річки на карті, ні якоїсь Анаганги, тільки “Великий Хребет”.
Вулха, брат Вонгри два рази за книгу з’являється в двох співах, останній раз на 314 ст. і далі таке враження ніби автор забув про нього, чи буде щось далі – неясно, тупо обривається лінія, хоча початок був багатообіцяючий.
І саме що загнало в ступор, чи я щось пропустив
Грімб, Шу, Хеміш, Шкарбун (комендант ЗЧ) в співі XIII, розділ 2, ст. 342, вони находяться десь у Відлюдді.
У Співі XIV, ст. 349, Грімб, Шу, Хеміш вже в фортеці Залізний Чобіт. Любарт за головного в ЗЧ і зустрічає Грозових мечів з Меланою, які шукають коменданта Шкарбуна. Ми взнаємо що тут його (Шкарбун) немає (десь на вилазці).
Спів XVI, розділ 2, 399 ст. Шкарбун згадує про Любарта в дусі “де він лазить?”, при цьому Грімб поруч з Шкарбуном в Відлюдді.
І от спів ХІХ, ст. 468 Любарт зустрічає Шкарбуна в Відлюдді і розказує про Грозових мечів які навідувались в ЗЧ. Чому Грімб це не роповів? І взагалі якісь телепортації персонажів, нестиковочка виходить.
Коректор і редактор наче не читали цей текст, ледь не на кожній сторінці по декілька помилок. Для прикладу, цитати з книги:
“…гострий частокіл та неглибокий рів утиканий кільками.” 301 ст.
“Він говорив, похмуро спираючись різьблений на посох” 257 ст.
“…витираючи сизий ніч рукавом.” 268 ст.
“Доки нечисть спромоглася заштрикали ґворга списами, той встиг… “ 184 ст.
p.s. Видаліть будь ласка попередній коментар, дякую!
Можна закрити очі на всі неточності в тексті крім помилок. Коректор і редактор не читали цей текст. Помилок безліч і сильно б'ють по сприйняттю.
Цитати
“…гострий частокіл та неглибокий рів утиканий кільками.” 301 ст.
“Він говорив, похмуро спираючись різьблений на посох” 257 ст.
“…витираючи сизий ніч рукавом.” 268 ст.
“Доки нечисть спромоглася заштрикали ґворга списами, той встиг… “ 184 ст.