Анотація "Привидуся"
Українське містечко, в якому мешкає Андрій із бабусею Аллою, окупували російські загарбники. Вони вбивають мирних людей, нещадно мародерять і при цьому запевняють, що прийшли нас «освобождать». Від їхнього свавілля потерпають не лише люди, а й привидка Явдуся, з якою Андрій заприятелював і назвав її Привидусею. Вона допомагає хлопчикові знаходити дрова, щоб бабуся могла приготувати на вогнищі їжу. А відтак Андрій разом із Привидусею навіть умудряються передати ЗСУ таємну інформацію про розташування штабу ворога. Ось лише при цьому Андрій випадково розкриває таємницю того, хто така Явдуся насправді...
Читати все
Привидуся дуже-дуже сподобалась! Чудово висвітлено про орків і їх брудні звички. Порівняння націй. Написано в легкій формі.
П'ятирічна дитина слухала залюбки!
Пояснювала деякі дії персонажів.
На таких книжках мають виховуватись маленький патріоти і патріотки!
Дуже рекомендую!
Ми ще й потім грали в Привидусю.
Читати "Привидусю" було і легко, і важко водночас. Легко, бо якісно написаний і продуманий пані Оксаною (Оксана Давидова - авторка повісті) текст справді було приємно читати. Якісна українська мова, влучні формулювання і стилістичні прийоми тощо. А важко, бо йшлося про війну. Про окупацію. Я у окупації не була, слава Богу і ЗСУ, але я доросла, поінформована і можу хоча б приблизно уявити ситуацію.
Читати всеДіти ж чують уривками інформацію, не всі батьки проводять бесіди про поточну ситуацію. Але діти знають набагато більше, ніж ми уявляємо про їхню поінформованість. Тому краще, якщо вони цікавляться, то давати їм якісну інформацію, адаптовану дорослими, які це вміють, саме для дітей. Такою "виручалочкою" у розмові з дітьми стане "Привидуся".
Навіть малюнки у цій книзі продумані і адаптовані для сприйняття саме дітьми (кольорова гама, промальовки та ін.). Дякуємо пані Алевтіні (ілюстраторка - Алевтіна Шавлач) за затишні ілюстрації і за прийнятні малюнки тих, кого хочеться не малювати, а стерти гумкою...
Сюжет повісті дітям буде цікавим, адже вони сприймають навіть війну частково як пригоди. Діти швидко відволікають, поринають у знайомство із Привидусею Явдосею, у здобуття харчів із БабАлою, у секрети "розвідувальної операції" тощо.
Дорослі все сприймають інакше, тому читати цю книгу вам може бути важко не через остерігання за сприйняття дітей, а більше через ваші власні емоції та переживання. Важко не плакати. Коли я вперше читала (сама), я плакала, звісно. Далі взяла себе в руки і за кілька днів почала читати сину (6,8 р.), бо просив весь час цю книгу прочитати.
Як я і думала, він поринув у "переможемо ро_іян", "молодець, Андрійку!!", "дякую за допомогу, Явдусю", а пошук їжі бабусею та куховаріння нею на вулиці взашалі сприйняв за пластунство..)) Діти схоплюють пригоди, екшн.
Скажу чесно, деякі моменти я поки змочала. Як-от про справжнє ім'я Привидусі...
Загалом після прочитання залишилися гарні відчуття у нас. А я ще і сподіваюся, що ця історія надихне дітей на правильне розуміння стосунків України і _осії, історії срср, Голодомору та інших важливих моментів, у яких навіть дорослі часто "плутаються".
Дякую щиро видавництву "НК-Богдан" за хорошу і глибоку книгу! Її варто читати. Дякую!