Свен Нордквіст
Детально про автораАнотація
Був погожий весняний ранок. У кожному кущі виспівували пташки, росла трава, вкривались листям дерева, і всюди літали, повзали й метушилися дрібні комашки. Кіт Фіндус гасав довкола й подохав жуків. Дідуньо Петсон стояв на городі, розглядав землю і розминав її в долоні. «Уже пора, - заявив він. – Сьогодні можна сіяти городину й садити картоплю». Проте Фіндус мав іншу думку, на що можна використати город. До того ж і в курей, і в корів був на те власний переконливий погляд. Тож так чи інак, але все відбувалося дуже незвично.
Читати все
Малюнки тут, як і у всіх книжках серії про Петсона та Фіндуса, кумедні, чудові, вже роздивлятися їх — саме задоволення. А от сюжет для українців, часто змучених самовільною панщиною на дачах та городах, досить страшний. Спойлер: Петсонові доведеться саджати картоплю не один, не два, ох, навіть не три рази. А спина у дідуся вже не молода. Так-так, читаєш і аж боляче за старенького Петсона і його сізіфову працю на грядках. Тільки зносить вибрики долі дідусь стійко: характер у нього, як у справжнього скандинава, нордичний. Хто ті шкідники, котрі раз по разу знищують працю дідуня Петсона та його лінькуватого, але милого котика Фіндуса, і розповідає книга.
Читати всеСпойлера про те, що ж саджав на городі Фіндус, не буде: це дуже смішно. І на відміну багатьох інших казок серії, розв'язка у "Переполоха на городі" буде зовсім несподівана і дуже смішна. А ще ми дізналися з сином, що у Данії та Швеції корів вважають допитливими створіннями — який контраст з тим образом ВРХ, котрий закріпився у наших уявленнях про неї.
Чудова книга для читання навесні та й у будь-які інші пори року. Великий формат, яскраві малюнки, ідеально для дітей старшого дошкільного віку.