Анотація "Незвичайне Різдво у Карпатах"
Чому Різдво у Карпатах — це найкращий час у році? Бо тоді насправді відчуваєш, що ти вдома. Саме такі емоції переживає дівчинка Доцька, яка приїздить на Різдво з Києва до Карпат, щоб у родинній хаті своєї мами відсвяткувати зимові свята. У цій книзі є все: карпатський колорит, сімейні традиції, колядування та вертепи, захопливий сюжет і головне – справжнє усвідомлення свята Божого приходу! Христос народжується, щоби нести світові любов, перші промені якої сяють на Різдво у наших домівках.
Читати все
Про книжку "Незвичайне Різдво у Карпатах"
Видання "Незвичайне Різдво у Карпатах" Василя Карп'юка - це книга, яка привертає увагу читачів не лише своїм назвою, але й змістом, що переповнений теплом, добром і внутрішньою гармонією. Автор майстерно передає атмосферу різдвяних свят у Карпатах, захоплюючи читача у світ традицій, колориту і сімейного затишку.
Головною героїнею книги є Доцька, яка приїжджає на Різдво з Києва до Карпат, щоб відсвяткувати свята в родинній хаті своєї мами. Її подорож різдвяними стежками Карпат стає подією, що відкриває їй нові світоглядні горизонти та дарує незабутні враження.
У книзі відчувається насиченість карпатським колоритом, який створюється за допомогою яскравих описів місцевих звичаїв, традицій та обрядів. Автор вдало поєднує елементи культурної спадщини зі сучасністю, розкриваючи унікальний характер карпатських свят.
Особливою цінністю книги є внутрішня розгадка Різдва як символу приходу Христа, що несе людям світло і любов. Це надає оповіді глибину і філософський зміст, спонукаючи читачів до внутрішнього роздуму та відчуття святкової атмосфери. Радимо цю книгу як дорослим, так і дітям, які хочуть зануритися в світ карпатських різдвяних традицій і відчути радість святкування Різдва.
Рекомендуємо придбати книгу саме в мережі магазинів "Книгарня Є". Видання знаходиться в розділі дитячої прози, там же ви знайдете «Різдво майстра вітражів та інші історії».
Неймовірно тепла історія, сповнена карпатським колоритом!
Щороку місяць грудень приносить нам передчуття свята та очікування дива. Пригадую, як у дитинстві, уже після Миколая (19 грудня), ми з нетерпінням очікували Різдвяних свят – сезону колядок, вертепів, гостинців, святкувань, гостей (коли до бабусі з’їжджалася вся родина, навіть із закордону) та відчуття приналежності до народження Господнього сина Ісуса Христа. Часи змінюються, діти ростуть. І з кожним роком відчуття «різдвяного настрою» стає все менше і менше, або зовсім зникає.
Читати всеУ дорослому житті мало місця для Дива. Особливо зараз, у часи темряви та щоденних втрат. Проте наші діти, мов ті промінчики світла, нагадують нам про те, що «свято завжди з тобою», поряд. Просто потрібно трохи роззирнутися та подивуватися дрібницям. Навіть невеличка історія для дітлахів про Різдво в Карпатах може зміцнити нашу віру у дива.
В першу чергу книга «Незвичайне Різдво у Карпатах» Василя Карп’юка підкупляє різдвяно-меланхолійною атмосферою. Одразу виринають спогади з дитинства, на сторінках книги оживають знайомі історії та ситуації. Здавалося б, повернення з великого міста у гірське село Брустури на цілих два тижні мало стати для Доцьки (Євдокії), оповідачки історії, справжнім випробуванням. Але з кожною хвилиною дівчинка захоплюється засніженими Карпати.
«Я хочу показати доньці своє дитинство. Хоча б один раз. Може й справді це їй ні до чого і вона про все забуде, щойно повернеться назад до Києва. Але трохи часу на природі, на свіжому повітрі точно не зашкодить»
У книзі чудово розкрито колоритність гірського села Брустури (рідне селище автора). Тут тобі й неповторна краса Карпатських гір, особливості розташування будинків («… село поділено не на вулиці, а на присілки. Наш присілок називається Ґрунь»), строкатість гуцульських хат та особливості життя у горах (заготовка дров). А чого вартують гуцульські страви: бевка (яка сотні разів смачніша за київську вівсянку), банош, клюцки, кєшка, пироги з бринзою, терчінки (деруни), пляцки (оладки) приправлені варенням з афин та багато іншого.
«Таку бевку моя мама готувала переважно взимку. Це страва з квашеної капусти і кукурудзяної крупи. А присмачується сметаною з шкварками. Їдять бевку з картоплею. Картоплю варять у лушпинні, потім його чистять і беруть картоплю руками, як скибку хліба»
Звичайно, головною сюжетною лінією книги є приготування родини до Різдва. У Карпатах світле свято Господнього народження тут святкують по особливому. Викликає посмішку розмова Доцьки з тутешнім хлопцем Назаром, який розповідає як «по справжньому ходити колядувати», чому старші школярі та парубки йдуть в «Герої» з вертепом та про «ґаздівську коляду», що закінчується аж на Стрітення. Щоб вийти колядувати треба й костюми ангелів підготувати. Тай вибір колядки не така й проста справа:
«- Не підійде. Ці колядки всі знають. Треба якусь нову, щоб її ніхто не чув.
- Я попрошу маму подивитися в інтернеті.
- Там нема. Ми торік шукали з моєю мамою. Там тільки всі відомі коляди. А треба якоїсь такої, що ніхто не знає. За такі дають більше грошей»
Саме свято Різдва у гуцульському куточку чекають з нетерпінням. Люди суворо дотримуються багатовікових обрядів та зберігають дідівські традиції. Так, юна оповідачка старається постити цілий день у Святвечір (хоча й не втрималася від пиріжків та пампушків), допомагає робити кутю у макітрі та куштує гуцульський хліб – бурник (зроблений з картоплі і кукурудзянки). Коли на небі з’являється перша зірка, сім’я дівчинки вечеряє за застеленим сіном столі («Ми що, сьогодні вечерятимемо сіном?») та дожидається колядників. І, трохи з ваганнями, на запрошення нових друзів – таки сама приєднується до гурту:
«- Я вашої коляди не знаю.
- Нічого страшного, у кількох хатах поколядуєш за нами, а далі вивчиш. Точно тобі кажу.»
Окремо слід відзначити чудові та колоритні ілюстрації від Наталії Шморгун. У книзі «Незвичайне Різдво у Карпатах» відтворено добре впізнаванні речі гуцульського побуту: подушки, килими, керамічний посуд, одяг колядників, атрибути вертепу тощо.
Взагалі, як і автору, так і ілюстраторці книги, вдалося відтворити зв’язок минулого із сучасністю. Показати важливе місце давніх українських традицій, вірування та звичаїв у сьогоденні. Вони не занепали та не забуті, а співіснують у віддалених куточках нашої великої батьківщини. Адже все це і є виражені символу ідентичності та унікальності кожного народу, які варто доносити підростаючому поколінню. І з цим нелегким, але важливим завданням книга Василя Карп’юка «Неймовірне Різдво у Карпатах» впоралася цілковито.
P. S. Своєму сину Святославу книгу перечитує уже в десяте за декілька днів. Готуємося до карпатського Різдва…