Увійти в інтернет-магазин
Зайти за допомогою
Нагадати пароль
/bitrix/urlrewrite.php?SEF_APPLICATION_CUR_PAGE_URL=%2Fcalendar%2Fkyyiv%2Fpetro-midyanka-peremozhets-knyzhkovoho-rejtynhu-litaktsent-roku-2008%2F
На цей email буде вислано ваш пароль
або
Увійти
Увійти в інтернет-магазин
Зареєструватись за допомогою
або
Увійти

Петро Мідянка – переможець книжкового рейтингу “ЛітАкцент року-2008?

Поет Петро Мідянка живе на Закарпатті і пише дивні вірші. Він http://gazeta-uzhgorod.com/?p=488">http://gazeta-uzhgorod.com/?p=488\">\"садить картоплю у селі, доки Юрій Андрухович їздить по Швейцаріях\". Критики дискутують про цінність творів поета, а юні митці називають його http://sumno.com/article/petro-midyanka-ekzotychnyj-patriarh-ukrajinskoji-p/">http://sumno.com/article/petro-midyanka-ekzotychnyj-patriarh-ukrajinskoji-p/\">\"екзотичним патріархом української літератури\".



У лютому 2009 року Петро Мідянка став переможцем книжкового рейтингу \"ЛітАкцент року - 2008\" у номінації \"Художня література\".



* * *



Ти під Говерлою збираєш тирличі,

Старий травнику. Постаті різьблені.

Згубили роги олені й олени,

Ватри туристські світяться вночі.



А люд гелгоче: «Модьорговош...» Туск,

Просвітлений як ліщанова ряска.

Чия ж таки вершина Унгаряска

І чий таки на Тисі славний Хуст?

Люд пропонує стьобані светри,

Знімкує звично нам місця сакральні.

А ти на чеській трудишся гуральні,

О як ридають гори і вітри.

Іване, Митре! Став тепер флорен,

Немов капкан за присілком Медвежим,

І голоси старобудайських режій

Лапають історичний наш терен.

О Срібна Земле! Хто без тебе я,

При гробі батька, в храмовім притворі?

Хрести Катедри, сніг на Чорногорі...

І булава костьольного шпиля...

Іванчику, не в Пітсбурзі умрем,

Де наркотична бродить тінь Воргола!

О срібна земле! Це «голодна воля» -

І чеське пиво, й ніредгазький крем .

Йой, браччики, прийшла така пора:

Ізнов поплюванець та бутинянська барда...

І полоз скарідний, ропуха черевата,

Давно рознюхали де затишна нора.

Хтось переступить звично твій хребет,

Заки прийде зачеканий Спаситель.

Той говерлянський знахар і цілитель.



(О господи) - на мості Ержебет.



***

На Земплін ти подався в свічкарі,

Парохій руських небагаті порти...

Рускені зниділі, недужі на сухоти,

І дротарі по селах - нестарі ...

Але на Земпліні - освічені попи,

Катедра Пряшівська мальована багато,

Самшит на цвинтарі і плекані блавати...

Але ж, свічкарю, побідуй, стерпи.

Бо ти є хлоп - не дяк , не капелан,

Коло хрестів - тепляться білі стебла,

Хоч в Капушанах на жнивах холера,

Ще можна з'їсти свіжий марципан.

Сервус , Пане Воргол



Андрій Вархола - русин чи хохол?

Греко-католик, ставленик поп-арту.

Енді Воргол-це джаз і рокенролл!

Куди до нього віршнику чи барду...



І конвульсивний , і побожний «фольк»,

І чілка біла. Окуляри... Енді!

І многоликий хмародер Нью-Йорк:

Ті казино, і кока, бренді, денді.



Умре у Пітсбурзі, де соус, мармелад,

Хрести схизматиків, печальний колумбарій.

В рулетку грища, записи рулад,

Барвистий саккос, русинський вікарій.



Маразматичний вигин камбали...

О Земплін, Спіш, Нью-Джерсі та Аляска.

Із наркотичної завіси, із імли-

Дизайн супів, носовички, запаска...



***

Туман поплив на Подини гнилі,

Ти випадково захопився Шеллі...

В тій філіальній весі Терешелі

Побились фінджі й образи на склі.

Убога жіночка привандрувала в Луг,

Желярувала в дідика старого.

Хоч мало мала, та хотіла много,

А в деміурга теліпався струг.

І буждеревом пахло з-за ріки,

Де ґаздували наші дідики,

Де пану Белчеї давали по куниці.

А там, на півночі, срібліє ще гряда,

Щемка, кринична піниться вода,

Та не візьмеш горнятко від блудниці.





Тексти віршів - http://artvertep.dp.ua/news/4257.html">http://artvertep.dp.ua/news/4257.html\">звідси.
0
Поділитись