Увійти в інтернет-магазин
Зайти за допомогою
Нагадати пароль
/bitrix/urlrewrite.php?SEF_APPLICATION_CUR_PAGE_URL=%2Fcalendar%2Fkyyiv%2Fdyskusiya-chomu-shtuchnyj-intelekt-ne-zakhopyt-svit-demistyfikatsiya-obraziv-nashoho-majbutnoho-u-ra%2F
На цей email буде вислано ваш пароль
або
Увійти
Увійти в інтернет-магазин
Зареєструватись за допомогою
або
Увійти
Дискусія «Чому штучний інтелект не захопить світ? Демістифікація образів нашого майбутнього» у рамках проекту «Справа Є»

Дискусія «Чому штучний інтелект не захопить світ? Демістифікація образів нашого майбутнього» у рамках проекту «Справа Є»

У Книгарні «Є» відбулась публічну дискусія «Чому штучний інтелект не захопить світ? Демістифікація образів нашого майбутнього» у рамках у рамках проекту «Справа Є». 

У дискусії взяли участь: 

  • Надія Романенко — журналістка даних та аналітик у виданні Texty.org.ua. 

  • Олесь Петрів — спеціаліст з машинного навчання, голова R&D відділу в компанії VideoGorillas та в компанії NeoCortext. 

  • Андрій Бурлуцький — менеджер зі стратегічного маркетингу SMART business.

Модерувала зустріч Галина Олійник — фахівець з обробки природної мови в компанії 1touch.io, що є передовою платформою для менеджменту клієнтських даних.

Огляд

Що таке штучний інтелект? Кажучи просто — це комп’ютери, які можуть обробляти велику кількість інформації. NLP (обробка природної мови) дозволяє зрозуміти контекст, який штучний інтелект прочитав. А штучна нейромережа розпізнає, тобто інтерпретує інформацію згідно алгоритмам, закладеним у неї.

робот.jpg

Як штучний інтелект вплинув на життя спікерів?

Олесь Петрів: Менше тижня назад їхав на машині з автопілотом. Одна річ вивчати та розуміти, як це працює. Зовсім інша річ — коли їдеш на машині з автопілотом зі швидкістю 120 км/хв. І саме в цей момент усвідомлюєш, що в руках автопілоту знаходиться твоє життя.

У будь якому випадку, поки що штучний інтелект — це алгоритми, що мають баги. Система штучного інтелекту робить контрінтуїтивні помилки, які важко спрогнозувати. Ми маємо бути впевнені в алгоритмах, які виконує штучний інтелект, бо ціна помилки може бути високою. Тож попереду важлива робота.

Надія Романенко: Ми маємо точно розуміти природу задач, які виконує машина: нудні, повторювані задачі. Машина не здатна до самостійних серйозних рівнів абстракції. Проте алгоритм, зазвичай, має достатній рівень акуратності у виконанні того, що в нього запрограмовано. Тому важливо пояснювати, чого очікувати від машини — «Очікуйте цього», «Не очікуйте цього».

Застосування штучного інтелекту у редагуванні геномів за допомогою машинного навчання та використовується у військовій сфері. Як це працює і чи несе небезпеку штучний інтелект?

Андрій Бурлуцький: Коли ми винайдемо квантовий комп’ютер, який зможе ще швидше робити обчислення та перебирати хімічні елементи, ми знайдемо ліки від СНІДУ та лихоманки. Добре чи погано — модифікувати ген? Розглянемо приклад з Boeing 737 MAX, який розбився 10 березня 2019 року в Ефіопії. Одне з пояснень – фахівець поставив програму, що не була узгоджена з іншими фахівцями. Та сама проблема з модифікацією геномів. Які будуть наміри – все зіпсувати чи допомогти людству? У світі це зветься етикою штучного інтелекту. Усе залежить від того, який сенс ми закладаємо в штучний інтелект.

Військова сфера. Американська інженерна компанія Boston Dynamic працює в сфері роботехніки. Там створюються роботи, яких відправляють на війну. Звичайно, потенційно вони можуть бути неконтрольованими. Залежить від алгоритму, який запрограмований у робота. Уже зараз поліція Китаю за допомогою спеціальних окулярів може ідентифікувати у великому натовпі (наприклад, на вокзалі) крадія за допомогою сканування емоцій. Приватна англійська компанія Cambridge Analytica проаналізувала дані з фейсбуку, використовуючи які, можна ідентифікувати, якої людина орієнтації, партії, і на цьому будувати таргетовану рекламу. Зараз у світі відбувається велика гонка щодо штучного інтелекту. Країна, яка виграє гонку, буде керувати світом. Є вірогідність, що цю гонку виграє Китай. У Китаю є стратегія використання штучного інтелекту у державній сфері.

Надія Романенко: Суперечлива тема. Необхідне визначення відповідальності – і цю відповідальність має нести людина, яка розробить машину, що буде стріляти в радіусі кілометра. Як зміниться творчість зі впливом штучного інтелекту через 10-20 років?

Олесь Петрів: штучний інтелект – це кисті в руках художника. Хоча вже зараз існує багато розробок щодо синтезу тексту чи синтезу коміксів з когерентним сюжетом, де людині складно визначити, де є автором штучний інтелект, а де людина. Твір виникає в уяві автора, що пише, чи в уяві читача, який сприймає? Гадаю, років через 10 будемо мати музику, що синтезується під конкретний емоційний стан юзера. Творчість перейде на ще один рівень абстракції вище. Але художній твір неможливо висловити словами або розкласти на деталі. Адже шедевр обов’язково містить багато рівнів розуміння та мультиконтекстність. Людський фактор, безумовно, залишиться.

Андрій Бурлуцький: Рік тому картина, написана штучним інтелектом, була продана на аукціоні за 432 тис. дол. Улюблений приклад — «Київський метрополітен». У 2018 році станцію метро «Петрівка» перейменували у «Почайна». Диктор, що озвучував назви станцій, помер два роки тому. Тож нейронна мережа навчалася на попередніх записах станцій, щоб голос звучав максимально наближено до попереднього. На мою думку, використання штучного інтелекту для таких цілей — це наступний рівень.

Надія Романенко: це не перша технічна революція людства. Раніше відбувалися переходи від цехового виробництва до мануфактур, а пізніше почали з’являтися масова технологізація. З’явився дата-арт, але люди продовжують малювати, тому що це приносить задоволення. Мистецтво буде жити, бо це — спосіб спілкування людини з людиною.

Галина Олійник: безперечно, у майбутньому буде великою мірою змінена сфера обслуговування. Це допомагає робити життя людей комфортнішим. А що взагалі будуть робити люди? Чи буде зменшуватися кількість робочих місць? Збільшиться абстрактна робота? Що буде відбуватися у суспільстві?

Андрій Бурлуцький: Ще занадто рано використовувати штучний інтелект всюди, але занадто пізно не використовувати його зовсім. Я згадую мультфільм «ВОЛЛ·І», і щось мені здається, що так може бути, що в один момент люди не будуть робити нічого. Багато чого будуть робити роботи і алгоритми. Також є Ілон Маск, який хоче відвезти нас на іншу планету. Штучний інтелект буде нам допомагати. Вже зараз у простих програмах на кшталт «Power Point» чи «Word» є елементи штучного інтелекту, чого ще не було, скажімо, 3 роки назад.

Потім настане момент, коли штучний інтелект буде працювати разом із людиною. У нас з’явиться більше часу для творчості. Третій етап — тотальна роботизація. Прийде час, коли технології скажуть, що нам робити, якщо ми з ними не домовимось. Фільм з Вілом Смітом «Я робот» — вже реальність. Зараз можна купити 3D принтер за 100 доларів, а три роки назад він коштував 10000 доларів. Через 30–50 років ми будемо жити з роботами. Залишається етичне питання — як вони будуть мислити, яку поведінку ми як люди закладемо в їх основу.

Надія Романенко: дуже важливо, як різні країни переживуть по-різному нову революцію революцію штучного інтелекту. З пост-індустріального періоду нормально впорались лише скандинави, котрі надають соціальне забезпечення людям, що втратили роботу. У подальшому з’явиться багато людей, яким не знайдеться місця. Тут, сподіваюсь, нам допоможуть гуманітарії. Також не обійтися без нормальної соціальної політики. Варто очікувати протистояння поколінь.

Олесь Петрів: з часом наша взаємодія з людьми стане усе більш протоколізованою. Ми вже зараз дедалі частіше спілкуємося за допомогою месенджерів. Саморегуляційні мережі, які рекомендують нам друзів — вже є. Ми всі станемо нейронами в одній глобальній мережі.

Майбутнє завжди буде сприйматись як належне. Ми сидимо зараз, а в кишенях кожного находиться уся інформація людства. Майбутнє, яке вже станеться, сприйматиметься як належне. Ми не помітимо, що воно вже прийшло. Саморегуляційні мережі, які рекомендують нам друзів, Вони вже є.

Чи захопить штучний інтелект світ?

Андрій Бурлуцький: Якщо закласти в штучний інтелект алгоритм «Захопити світ», то, безумовно, він спробує.

Учасники.jpg

Як визначати суб’єктність штучного інтелекту?

Галина Олійник: суб’єктність штучному інтелекту надавати треба, але право власності та відповідальності має знаходитися у автора — людини.

Відеозапис зустрічі можна подивитися тут https://www.youtube.com/watch?v=ad1elz2N1V8

«Справа Є» — новий проект Книгарні «Є», завдяки якому наші читачі, відвідувачі та гості матимуть можливість познайомитись з творцями, засновниками, авторами успішних українських проектів. Ми говоритимемо про штучний інтелект, інформаційні війни та соціальні ініціативи. Ми віримо і знаємо, що нам є ким та чим пишатись.

Адреса: Київ, вул. Лисенка, 3 27.03.2019 19:00
Учасники: 5
  • - Надія Романенко
  • - Олесь Петрів
  • - Андрій Бурлуцький
  • - Галина Олійник (модераторка)
  • -
Дивитись усі
0 Огляд
Поділитись