Інтернет-магазин
Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/blog/osoblyva-dumka/pam-yat-zi-skryni-yak-hovoryty-z-ditmy-pro-holodomor/
Відновити пароль по телефону
або
Увійти
Зареєструватись
або
Увійти

Пам'ять зі скрині: як говорити з дітьми про голодомор

26.11.2021
Відгук

Авторка про себе:

Катерина Єгорушкіна - письменниця, поетка, казкотерапевтка. За фахом ‒ літературознавиця і психологиня. Авторка пʼятнадцяти книжок для дітей і дорослих. Її тексти входять до шкільних підручників. Спікерка міжнародної конференції TEDx із доповіддю «Казки та цінності майбутнього».

Тема насилля не є легкою для обговорення навіть серед дорослих, не говорячи вже про спроби пояснити певні події дітям. Ми прагнемо якомога довше вберегти малечу від цього пізнання, хоча останнім часом все більше побутує думка, що “теми-табу” не лише можна, але і треба пояснювати, за умови влучного використання мови та образів.

В 1932-33-му роках дітей не питали, чи готові вони до своєї долі.

Голодомор забрав життя і дорослих, і підлітків, і школярів, і ще невідомо скількох ненароджених. Ця втрата життів та надбання глибокого страху змусила цілі покоління заціпеніти. 

Зараз, нарешті, ми можемо опрацювати цю рану, переосмислити її в контексті історії, та навчитись жити зі спогадом.

Ми так довго були змушені мовчати, що тепер, за умов незалежності та наявності усіх доказів, не маємо на це морального права.

f68ba490_66de_11eb_8148_000c29ae1566_6a2ea6b5_66e0_11eb_8148_000c29ae1566.jpg

Книжка “Скриня” разом із супутніми складовими дає інструменти для опрацювання теми з дітьми віком від 3 до 6. Методичні матеріали розроблялись із дитячими психологами, істориками, освітянами і науковими консультантами. Книжка спонукає до обговорення та складних питань, які потрібно зуміти пояснити простими словами.

Ілюстрації, створені Іриною Рудь-Вольгою, влучно підкреслюють текст, вибудовуючи асоціації зі знайомими нам деталями. Навіть за відсутності відвертих зображень скоєних злочинів, ця книжка торкає повсякденними паралелями. 

Скриня - це збірка найціннішого, що було у дівчини: сорочки та рушники, вишиті своїми руками, прикраси, ікони, зілля.

І раптом, без жодного запрошення, приходять лихі люди і брудними руками усе перетрушують. Навіть якщо вони нічого не забрали із самої скрині, а бруд можна відіпрати - неприємне відчуття надовго залишиться осадом. 

Але скриня протягом книжки лишилась ніби якірцем надії навіть у такий темний момент.

І завершується усе обов’язково весною, бо інакше і бути не може. А зернятка, що збереглись через усю зиму стали втіленням цієї надії, тим відновленням, якого ми так потребували. Земля знову розквітла, знову приносить плоди.

Ця історія розрахована на дошкільнят та молодший шкільний вік, але в змозі викликати емоцію і у дорослих.

Тут йдеться і про співпереживання за героїв, і про розуміння реальних історичних подій, і про надію на краще майбутнє, якої нам часом досі бракує. Саме переосмислення та проговорення минулого дає можливість подолати його та впевненіше рухатись вперед.

Читайте також: