Інтернет-магазин
Увійти в інтернет-магазин
Нагадати пароль
/blog/osoblyva-dumka/ne-nudni-knyhy-pro-mystetstvo/
Відновити пароль по телефону
або
Увійти
Зареєструватись
або
Увійти

НЕ нудні книги про мистецтво

04.03.2021
Відгук

Авторка про себе:

Письменниця, громадська активістка, художниця, головна редакторка та співзасновниця україно-німецького журналу «Gel[:b]lau», голова та співзасновниця ГО «Українське Ательє Культури та Спорту» в м. Штутгарт. Закінчила Донецький Національний Університет за фахом «Англійська мова та література» та Штутгартський Університет Медіа за фахом «Реклама та маркетингові комунікації». З вересня 2019-го року - авторка «Українського Тижня». Народилась в Донецьку, наразі живу та працюю в Штутгарті.

За останні роки ринок українського книговидавництва відчутно поповнився нон-фікшн виданнями, зокрема присвяченим мистецтвознавчим тематикам. Отже, пропоную підбірку книг про мистецтво, які мені особисто впали до вподоби.

Щоденні ритуали.jpg1. Мейсон Каррі: «Щоденні ритуали: так працюють митці», пер. з англ. Р. Гульцьо, 2020 Саммит-Книга

Американський редактор та письменник Мейсон Керрі зібрав 161 легких дотепних коротеньких описів про щоденні ритуали відомих творчих особистостей: від Бенджаміна Франкліна та Чарльза Дікенса до Вуді Аллена та Енді Воргола. 

Ця книга дозволяє зазирнути у звичайне життя надзвичайних людей. Дехто з них постає справжніми диваками зі специфічними звичками та ритуалами, а дехто — супердисциплінованими особистостями з точним та відпрацьованим до дрібниць робочим графіком.

Цю збірку буде цікаво читати не тільки шанувальникам мистецтва, але й кожному, хто цікавиться біографіями відомих людей, надихається їхніми прикладами. А натхнення тут вистачить стовідсотково. А ще українське видання доповнене 49-ми унікальними та дещо іронічними ілюстраціями львівського художника Валерія Нестеренка, які дарують читачеві, окрім змістовного, ще й естетичне задоволення. 

Отже, ця книга неодмінно припаде вам до смаку, якщо вам цікаво дізнатися, яку музику полюбляв Інгмар Бергман, що ковтав на сніданок Віктор Гюго, як уникає творчих криз Вуді Аллен, чим зловживав Жан-Поль Сартр чи як вгамовував напругу мандрівного життя Луї Армстронг.

Це далі.jpg2. Кетрін Інграм: «Це Далі», з ілюстраціями Ендрю Рея, пер. з англ. Ростислав Паранько, 2017, Видавництво Старого Лева

Цю книгу я придбала зовсім не з інформативних причин, а суто через її графічне оформлення. Хоча цей лаконічний та приємний вступ до божевілля, самозакоханості та ексцентричності генія сюрреалізму Далі оцінять найбільше ті, хто вже знайомий з його творчістю та химерними обставинами життя. Бо все ж таки це не типова мистецтвознавча книга з безліччю дат та фактів, а скоріше книга-забавка, які сам так полюбляв митець. 

Автори книги чудово врівноважують текст та його графічне наповнення — прекрасний, як на мене, формат біографії без занадто важких та нудних текстів.

Справжній артбук з напрочуд чарівними ілюстраціями Ендрю Рея, який зміг у стилі графічного роману блискуче зобразити певні моменти життя художника, його мистецтва та сюрреалістичного руху. 

Сюрреалізм розкривається в цій книзі як спосіб життя Далі.

Найкращим чином це доводить ілюстрація «Бал сновидінь», яка демонструє увесь масштаб сюрреалістичного досвіду грандіозного балу, який влаштувала для Гали та Далі поетка та винахідниця Каресс Кросбі: «Музика лунала з туші м’яса, над головами загрозливо нависала ванна з водою. Гостей просили приходити в костюмах образів, побачених у сновидіннях…»

Це ван гог.jpg3. Джордж Роддам: «Це Ван Гог», з ілюстраціями Слави Гарасимович, пер. з англ. Тетяна Савчинська, 2018, Видавництво Старого Лева

Ще одна ілюстрована біографія великого художника, яка знайомить читача з базовими фактами життя та важливішими творами одного з найвідоміших емпатів в історії мистецтва. 

Вінсент Ван Гог використовував творчість, щоб висловити свої емоційні реакції на світ навколо. Захоплений красою природи та вимучений горем людського існування, він створив у своєму трагічно короткому житті одні з найпотужніших шедеврів світової культурної спадщини.

Знову ж таки, не треба шукати в цій книзі нової унікальної інформації про особистість Ван Гога. Серія книг «Це…» («This is…»), до якої в українському перекладі ще входять «Це Воргол», «Це Моне» та «Це Магрітт» про інше. 

Головними в цій серії загалом для мене постають формат у виді графічного роману та її мистецька складова.

Історія художника розказана через фрагменти інформації про його особисте життя, його стосунки з братом Тео, його мрії та переживання, а також короткі характеристики його робіт. Дуже сподіваюсь, що в українському перекладі вийдуть подальші книги з цієї серії, яка спонукає до колекціонування.

Як читати класиків.jpg4. Ростислав Семків: «Як читати класиків», 2018, Пабулум

А от якщо ви шукаєте порад на кшталт як краще знаходити час для читання, що саме варто прочитати усім і кожному та як навчитися вдумливому читанню, — ця літературознавча книга від Ростислава Семківа саме для вас. Оскільки літературу, як і будь-яке інше мистецтво, треба вміти розуміти, звісно якщо ви розраховуєте на якусь віддачу та зворотний зв’язок від читання. Які існують рівні складності тексту та навіщо читати «важку» літературу? Які є техніки читання? Чому класика - це ознака класу? 

Автор весело та глузливо проводить читача теплими лабіринтами світової, зокрема західноєвропейської, літературної традиції, починаючи з простіших текстів та закінчуючи багатошаровими складними монументаліями.

Легкі жарти та відкрите загравання з читачем змушували мене щоразу посміхатися впродовж читання. Прекрасна популяризація літератури та путівник для формування читацьких смаків!  А наприкінці на вас чекає багато-багато списків літератури, для всіх, хто обожнює такі списки)

Пройти крізь стіни.jpg5. Марина Абрамович: «Пройти крізь стіни», 2018, Arthuss, пер. Олександр Михед

Автобіографічна книга сербської королеви перформансу не може залишити байдужим, якщо ви любите чесні та відверті мемуари митців. 

Зухвало та безстрашно викриває Абрамович теми болю, любові та смерті, які постійно були присутні як в її особистому житті, так і в її мистецтві, що перетворює цю автобіографічну сповідь на класичну п’єсу. Після кожного чергового опису її перформансу на сторінках книги, я неодмінно шукала відповідні відео в мережі, щоб глибше зрозуміти та пропустити через себе переживання художниці.

Її робота досліджує стосунки між художником та аудиторією, межі тіла та можливості розуму та вражає й зворушує своєю правдивістю та автентичністю. Книга безперечно допомагає краще зрозуміти мистецтво перформансу, яке Марина вивела на абсолютно новий рівень та яке на думку художниці не має кордонів. Але ще цікавіше дізнаватися з кожною сторінкою, як саме Марина йшла до розуміння себе та свого мистецтва.


Читайте також:

Отримуйте знижки та книжкові анонси на пошту