Люба, до нас у ліжко приєднається «Найбагатший чоловік у Вавилоні»!
Вечір, сімейна спальня, велике ліжко. Наш вечір нетрадиційний, бо від сьогодні ми лягаємо не на самоті. Передчуття цікавих історій і неймовірних поворотів подій. Поряд змішаний аромат фарби й паперу…Ні, не паперу, грошей. Хтось може подумати, що я згадую першу шлюбну ніч, де всі пари (не брешіть, ви теж це робили!) дістають банку чи коробку з конвертами й перераховують подаровані гроші. Але ні! У цій історії я розкажу, як у нашій сім’ї з’явилась романтична історія з книжками. А в цьому випадку ще й нова звичка, яка поповнила наш сімейний бюджет.
Одного чудового дня мій чоловік прийшов додому з подарунком, без приводу. Він вручив мені стосик книжок, куплених у кропівській Книгарні «Є». І сказав, що вечір того дня в нас буде особливим. У той час, як решта чоловіків обирають для вечорів більш цікаві розваги, мій (мудрий і хитрий!) вирішив мені підсовувати корисні книжки та… читати їх вголос. Один одному, по черзі…
Відверто кажучи, я далеко не книгоман. Через роботу не встигаю читати книжки, роблю це доволі повільно, а читаючи перед сном засинаю вже на третій сторінці.
За свої 26 років пропустила купу бестселерів, які тільки можна було внести у списки must read. Але читати і слухати, як виявилося, різні речі!
Тим паче, перша книга була особливою: нею стала стала моя тепер улюблениця серед книжок - «Найбагатший чоловік у Вавилоні», за допомогою якої чоловік вирішив навернути мене до читання. Коли знайомі чули наші захоплені розповіді про те, що замість робити дітей (дійсно, чим взагалі ще молодим парам вечорами займатися?!) ми читаємо один одному книжки, вони починали крутити пальцями біля скроні й радили покинути цю безглузду затію. «Демографічну ситуацію треба рятувати, а не читанням займатися», - майже одними й тими словами казали навколо. А ми почали читати книжки одна за одною.
Коротко про нашого “першачка”: книга «Найбагатший чоловік у Вавилоні» присвячена законам заощадження й примноження грошей, але написана вона не у форматі порадника чи списку кроків до успіху (йойо, як мене вже нудить від таких банальностей у книжках!), а притчами про давніх вавилонян, які знали як заробляти і примножувати статки і завдяки цьому перетворили своє місто у найбагатше в світі.
Нині цю книгу Джорджа Клейсона називають посібником із фінансової кмітливості, я ж її називаю провідником в ідеальне сімейне життя без сварок про гроші.
Я взагалі прихильниця вважати, що книжки трапляються вчасно. От ця була прямим попаданням у нашу потребу. Ми саме думали над вкладенням грошей у страхування життя, роздумували над покупкою нового авто і більш ефективним заощадженням грошей. А тут бац! Крутий чоловік із Вавилона відкриває свої секретики, написані на глиняних дощечках. І хоча золоті монети вже давно замінені паперовими купюрами й пластиковими картками, усі історії про грошовитих чи безбожно бідних вавилонян абсолютно переплітаються з історіями сучасної людини. Цей багатій із Вавилона змушував нас не тільки читати сторінки на ніч, а ще й обговорювати прочитане. А вже зранку провокував пробувати те, про що розказував своїм учням. Так у нашій сім’ї з’явилась звичка обліковувати витрати й надходження, відкладати щонайменше 10 % з кожного доходу і робити так, щоб кожна гривня працювала на прибуток. І якщо ви думаєте, що я розкрила всі секрети в цьому абзаці, то, запевняю, ви помиляєтеся! Ми ще не все спробували!
Якщо ви прогнозували, що в наступному абзаці я переконуватиму вас обов’язково придбати цю книгу, то ваші передчуття – хибні. Я переконана, що книжки самі знаходять своїх читачів. Але коли мене питають про улюблену книгу чи книгу, яку б я порадила до прочитання, то на думку першою мені спадає саме ця. Бо з неї почалася моя нова любов до читання. Ай, чого гріха таїти… І любов до грошей теж!