Класичні книги з натуралістичною деталізацією подій
Цікаві книги завжди притягують нашу увагу, ніби магніт. Вони мають властивість застрягати в душі, а вчинки їх героїв ми постійно аналізуємо, приміряючи їх на своє життя. Нерідко в такій літературі можна зустріти дуже натуралістичні сцени, які в деталях описуються автором. Варто зазначити, що далеко не завжди вони мають виключно еротичну направленість. Дуже часто за цими сценами ховається глибокий філософський підтекст, який ще варто зчитати, він різноплановий і багатошаровий. Однак, саме така деталізація, як правило, і викликає той літературний післясмак, котрий ми так цінуємо.
Романи про любов – визнана класика. Вони завжди вирізнялися чуттєвістю та пристрасністю. Не дивно, що їм часто властиве змалювання натуралістичних сцен. Саме такі сцени зустрічаються у книзі Джона Фаулза «Маг». Її головний герой – Ніколас Ерфе, британець зі світоглядом екзистенціаліста. Життя цього персонажа наповнене роздумами й хворобливими пошуками самого себе – зрештою, йому воно видається безцільним та позбавленим будь-якого сенсу. Ніколас шукає щось неприродне, що може вивести його за межі реальності. В той же час, він розривається між колишнім коханням і новою пристрастю, котра, здається, існує поза гранню реальності. Сюжет роману пронизаний відверто еротичними сценами, які дуже вплинуть на чуттєвих читачів.
Любовна тематика простежується і в книзі Мілана Кундери «Нестерпна легкість буття». Головний герой твору – людина-парадокс: він із турботою та ніжністю ставиться до своєї дружини, однак періодично заводить короткотривалі стосунки на стороні, не вбачаючи в них зради чи чогось узагалі негативного. Його кохана дізнається про ці інтрижки і почувається нещасною. Таке відчуття, що обидва герої грають у якусь дивну гру, незрозумілу й їм самим, однак несподівана політична криза перевертає їх химерний світ догори дригом. Необхідно сідати й думати, як починати життя з чистого аркуша. Та чи можна пробачити біль, котрим так часто наповняли душу, і чи варто вірити тому, хто неодноразово зраджував?
Класичні книги нерідко торкаються глибоких психологічних та філософських тем. Вони ніби заглядають в людську душу, оголюючи її та виставляючи на загальний огляд. Безперечно, що така література є дуже натуралістичною. Так, необхідно згадати видання Жана-Поля Сартра «Шляхи свободи. Смерть у душі». Воно підіймає низку питань, зокрема проблему задухи тілесності. Автор ставить перед нами болючі екзистенційні питання, на які, здається, сам не знаходить відповіді. Ця книга – дуже глибока і явно підійде не кожному. Цілком імовірно, що вона посіє зерна сумнівів у душах читачів.
До проблеми постійних змін звертався і Овідій у своєму трактаті «Метаморфози». Описуючи швидкоплинність життя, він підкреслює, що немає нічого вічного, і тіло змінюється також.
Кращі книги, що підіймають питання натуралістичності, стосуються і психоаналізу. Тут варто згадати видання Зігмунда Фройда «Історія хвороб. Дора. Шребер. Чоловік-щур». Дана збірка містить виклад основних теорій відомого психоаналітика. Її можна придбати в мережі магазинів «Книгарня «Є». Так само, до речі, там можна купити і прозові твори українських письменників.