Художні книги про толерантність та мультикультурність

Світ вражає різноманіттям: народи, раси, етноси та культури, а разом з тим  специфічні особливості, риси та потреби роблять кожного з нас унікальними. Однак, усі ми рівні, усі ми хочемо бути щасливими та вимагаємо поваги до себе. Саме тому варто привчати дітей змалку розуміти, що є люди, які відрізняються від них тільки зовні: кольором шкіри чи способом пересування, але всередині вони добрі та заслуговують розуміння.

Книги про добро для дітей

Повага та толерантність в книгах для дітей дуже важливі. Книга “Рі(з)дні люди” Тані Стус і Марти Кошулінської описує толерантність у широкому розумінні. Ми різнимося великою кількістю рис та особливостей: починаючи від статі, віку, кольору шкіри та закінчуючи темпераментом, характером та звичками.  Книга “Рі(з)дні люди” навчає бути терпимими до таких самих, але інших людей. Завдяки вмілим ілюстраціям Марти Кошулінської та контурам різних людей ми можемо уявити себе на місці цих інших людей і стати трохи ближчими до них, зрозуміти та полюбити.

Ілюстрована книга Лариси Денисенко “Майя та її мами” порушує важливу тему одностатевих сімей. У кожної родини є своя особлива історія, а найважливіше – це те, що кожна сім’я є маленьким вогником любові та взаємодопомоги. Неважливо, чи у дитини буде дві мами чи два татка, головне, щоб вона зростала у любові та піклуванні.

Стосунки, про які не прийнято говорити, існують. Про зародження прихильності між дівчатками розповідає комікс “Принцеса + принцеса” Кейті О’Нілл. Іноді, коли одна принцеса потребує визволення, на порятунок приходить інша принцеса, яка є трохи сміливішою. І може, кінцем історії принцес стане нетипове“довго і щасливо”. Заборонена тема гомосексуальної прихильності досі викликає обурення, але якщо ви хочете трохи більше розповісти дитині про інші вподобання, то читайте комікс.

Толерантність буває різною, а нам слід навчати своїх дітей кожному її виду. Приклади терпимості знаходимо в книжках про інклюзивність. “Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама” Оксани Драчковської – історія про одного особливого зайчика, який не може ходити та стрибати. У Зайчика з’являється зручний візочок і він починає ходити до школи разом з іншими дітками. Книга “Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама” навчає сприймати та розуміти особливих діток, не боятися допомагати їм та товаришувати з ними.

Толерантність у казках завжди постає в алегоричній формі, оскільки в такий спосіб дітки найкраще розуміють складний світ взаємодії з іншими людьми. Дуже незвичайна казка “Як зрозуміти козу” від Тараса Прохаська закликає “зрозуміти козу”, тобто побачити світ очима іншої істоти. Кроти, білки, зайці, лисиці, вовки – цілком звичні казкові герої. А як щодо острову кіз, які розмовляють іншою, ніж лісові мешканці, мовою? Казка ставить дорослі запитання про інших людей, яких, на перший погляд, неможливо зрозуміти, проте якщо трохи постаратися, то все можливо!

Зацікавила тема? Тоді ловіть список художньої літератури з толерантності.