Гастрономічні забаганки персонажів: книги з детальним описом страв

Гастрономічна культура може розповісти багато цікавого про характер та ментальність народу, а про характер літературного персонажа нам розкажуть його смакові вподобання. Давайте поглянемо, чим і як ласують відомі й не дуже відомі літературні герої, хто з письменників не нехтує смачним обідом і які страви можуть викликати ностальгію та найглибші відчуття. 

Улюблена їжа літературних героїв

Маленьке тістечко може розбурхати шалені емоції та пробудити жагу до життя, підкреслити яскравість миті. Так сталося у першому романі з титанічного циклу Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу». Безіменний головний герой, яким ніби є сам автор, замовляє у кав’ярні тістечко «Мадленка», і воно пробуджує у ньому цілий спектр відчуттів: ностальгію, жагу до життя та ще хвилю різнобарвних емоцій. А здавалося б, що там те тістечко – з’їв і нема!

Соковиті страви з творів збуджують апетит та викликають бажання їх скуштувати. На сторінках роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія» ви знайдете розмаїття страв з Автро-Угорської імперії на будь-який смак. Тут вам і щоденні наїдки: кривава кишка з каші, вуджена солонина, квасоля, печінкові галушки та крокети з гороху, і вишукані делікатеси: мигдалевий кисіль, запечені лини з вареною бульбою, кропом і печерицями та багато іншого. Стефа – служка і за сумісництвом «старша сестра» пані Аделі оповідає про Австро-Угорську кухню зсередини.

В доповнення до книги Софії навіть вийшов кулінарний записник «Галицькі смаколики». У книзі з кулінарії ви знайдете рецепти страв галицької кухні від кулінарної блогерки пані Стефи (дослідниці галицької кухні Маріанни Душар).

Опис їжі в книгах не обмежується чудернацькими назвами страв попередніх епох. Літературні герої бувають затятими гурманами та люблять добряче попоїсти. Найбільшого апетиту набуваєш, коли відпочиваєш. Так і герой роману «Зачарована гора» Томаса Манна Ганс Касторп, потрапивши до санаторію для легеневохворих, чудується розмаїттю наїдків. Правильне харчування – це шлях до одужання, саме тому жителі санаторію «Берґгоф» споживають висококалорійні страви 5 разів на день. Ви подумаєте: та хіба можна за годину після ситного сніданку йти на не менш ситний другий сніданок? Томас Манн відповість, що можна і треба, бо гірське повітря – воно таке!

Про найрізноманітніші солодощі та шоколадні смаколики найбільше можна дізнатись із книги Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика». Хлопчику з бідної сім’ї випадає нагода потрапити на славнозвісну таємничу фабрику шоколаду містера Віллі Вонки, туди, де виготовляють жуйку зі смаком обіду, нескінченний льодяник та різні чарівні шоколадки. Разом з Чарлі на екскурсію фабрикою потраплять й інші діти, та надмірна жага до пожирання солодкого може їм вилізти боком. Будьте обачні: їжте солодке з розумом!