Леся Українка займає почесне місце в пантеоні українських літературних класиків. «У європейській літературі ХХ століття не було видатнішої жінки», – так висловилася про Лесю Українку сучасна письменниця й інтелектуалка Оксана Забужко.
Леся Українка – літературний псевдонім видатної української письменниці, перекладачки, культурної діячки Лариси Косач-Квітки. Вона народилася 1871 року в сім’ї поміщика Петра Косача, який високо цінував літературу й живопис, та письменниці Ольги-Драгоманової Косач, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Дитинство Лариси Косач пройшло на Волині: у Новограді-Волинському, Ковелі та Луцьку. Одним із найбільшим авторитетів малої Лесі був дядько Михайло Драгоманов – учений, громадський діяч. Він мав великий вплив на формування світогляду Лесі Українки, цінною вважається їхня епістолярна спадщина.
Лариса Косач багато часу приділяла власній освіті. Їй доводилося чимало вчитися самостійно, у цьому їй допомагала мама. Леся Українка знала багато мов: слов’янських та європейських. Окрім них, володіла латинською та давньогрецькою. У 19 років Леся Українка написала підручник для своїх сестер «Стародавня історія східних народів». Велику увагу письменниця та її родина приділяли перекладам творів класиків українською, усвідомлюючи важливість включення в світове культурне поле. Зокрема, Леся Українка перекладала Адама Міцкевича, Генріха Гейне, Гомера, Віктора Ґюго.
Творчість
Лесі Українки є багатогранною: поезія, проза (оповідання, казки, повісті),
драматургія, переклади, епістолярна спадщина, зібрані нею фольклорні надбання.
Письменниця збагатила вітчизняну літературу новими темами та мотивами. Внесок
Лесі Українки – ще й у тому, що вона виводила українську літературу на світовий
рівень. Літературні критики відзначають: творчість Лесі Українки є напрочуд
європейською, універсальною, такою, що піддається новим прочитанням й
переосмисленню у різні історичні періоди. За творами письменниці зняті фільми,
поставлені спектаклі, балети, поетичні вистави. Перевидання й нове візуальне
оформлення творів Лесі Українки здійснюються сьогодні, до її спадщини
звертаються сучасники.