Приходь
Календар
Грудень 2016
П В С Ч П С Н
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Спілкуйся
Опитування

Мій улюблений формат заходів у Книгарнях "Є"

Дивитися результати

Завантаження ... Завантаження ...

Як зробити читання цікавим для дітей?

6 травня у книгарні “Є” відбулась дискусія “Грані читання: книжка для дитини — вимушена необхідність чи аналог гри? Як зробити читання цікавим?” за участю президента Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва” Уляни Гнідець, письменників та перекладачів: Мар'яни Савки, Наталі Трохим, Божени Антоняк,  Юрія Кучерявого, Маріанни Кіяновської, Остапа Сливинського, Оксани Думанської, а також гості з Польщі — дитячої авторки, яка пише для дітей, Барбари Космовської. Говорили про те, які основні проблеми дитячого читання в Україні наразі є, порівнювали з польською ситуацією. У нас звикли нарікати на те, що комп'ютер замінив дитині книжку, однак причин цього не виокремлюють, нехтуючи тим фактом, що в західних сусідів, попри суцільну комп'ютеризацію, як діти, так і дорослі книжку не ігнорують. Розмова 6 травня у книгарні “Є” пішла дещо в іншому  руслі.

Барбара Космовська поділилася досвідом Польщі. Польська письменниця розповіла про діяльність фундації “Cala Polska czyta dzieciam”, яка залучає до промоції книжки різні верстви населення: у Польщі читання рекламують не тільки письменники, видавці, книгарі та вчителі літератури, а й лікарі, інженери, співаки. Важливо, щоб читання було престижним, —  вважає Барбара Космовська, і з нею погоджуються українські письменники та фахівці.

Уляна Гнідець, президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва

Уляна Гнідець, виходячи з діяльності Центру дослідження літертури для дітей та юнацтва (а Центр також проводив різноманітні заходи на кшталт “Виховна година з книжкою”, коли школярі зустрічалися з письменниками), поділилася висновком, що найбільш вдячна аудиторія — діти 1-4 класів: вони читають залюбки. Дещо менш охоче читають п'яти- й шестикласники, а що ж до учнів 7-8 класів, то ситуація виглядає катастрофічною, — вважає Уляна Гнідець. І причина полягає не в тому, що підлітки мають інші інтереси, — Уляна Гнідець стверджує: головна проблема — та, що підручники для учнів 7-8 класів (і 5-6 також) подають інформацію у неприйнятному для дітей вигляді, школярі не розуміють того, що написано в книжці, і, як результат, знеохочуються до читання взагалі, бо читання асоціюється в них із нудними  підручниками.

Наталя Трохим, перекладач, перекладознавець

Уляна Гнідець акцентує на тому, що нині бракує й критичного осмислення дитячої літератури. Справді, якщо на книжки для дорослих вряди-годи з'являються рецензії, то на дитячі книжки рецензій майже не знайдеш. Так само у студентському середовищі:  курсові й дипломні роботи філологів набагато частіше мають до діла з дорослою літературою, аніж із дитячою. Отож, письменники часто не мають ніякої реакції на свої книжки, а на той факт, що книжки не купують, можна знайти зручне пояснення: низькі заробітки або більший інтерес дитини до комп'ютера, а не до книжки.

Окрім того, в нашій країні існує ще така проблема: підлітки майже не мають що читати. Класика класикою, але люди потребують зустріти на сторінках книжки близького собі, того, хто живе в їхньому часі й переймається їхніми проблемами. Українські автори, які пишуть для дітей, воліють писати для дошкільнят і молодших школярів. Звісно, є й винятки, і в книгарнях можна знайти кілька десятків книжок, написаних українськими авторами, для підлітків, але цього мало. Так само мало перекладів сучасної зарубіжної літератури для дітей 10-15 років.

Мар'яна Савка, письменниця, видавець (Видавництво Старого Лева)

Окрім того, учасники дискусії погодилися, що шкільна програма не тільки недоречна для вікової категорії, на яку розрахована, а ще й дуже перенасичена (за словами Маріанни, щоби виконати всі задані домашні завдання, дитині слід читати 300 сторінок на тиждень). Прикметно, що наша освітня система сама усвідомлює цю проблему, тільки вирішує її в особливий спосіб: готує хрестоматії. Найкращі твори подають дитині у скороченому вигляді або взагалі в переказі, і, прочитавши такий “адаптований варіант”, дитина чує слова: “Це дуже добрий твір”, сама ж при цьому не має змоги пізнати, наскільки твір є добрим. Це також, безперечно, знеохочує дітей до читання.

Дитяча письменниця Оксана Думанська також акцентувала на невідповідності шкільної програми до зацікавлень дітей різного віку. Крім того, — наголосила письменниця, — вчителі не готові до сприйняття нових, “некласичних” письменників. Остап Сливинський погодився й додав, що ще більше вчителі не готові сприймати молодих письменників (можливо, звичка до того, що “справжній” письменник має бути старий і у смушевій шапці?).

Мар'яна Савка вважає, що передусім важливо прищепити дитині любов до читання і бажано це робити не наказом “маєш прочитати те-то”. Люблячи читати, — переконана письменниця й видавець, — дитина сама дійде до класики. Потрібно, щоб дитина починала з легшого (з сучасної літератури), а вже потім переходила до тяжчого; у нас же нині відбувається навпаки: дітей “нашпіґовують” класикою, внаслідок чого вони згодом із ненавистю подивляться на будь-яку книжку — навіть сучасного автора, про близького собі героя.

Барбара Космовська, польська письменниця

Барбара Космовська, польська письменниця

Барбара Космовська згадувала також про те, що рідну мову діти у Польщі вивчають за підручниками, у яких приклади — не з класики, а з книг сучасних письменників. Прочитавши уривок, дитина зацікавиться текстом і захоче прочитати цілу книжку, — переконана письменниця.
Наталя Трохим зауважила, що мова Барбари Космовської така досконала, така цікава, що її книжки слід було б не тільки перекладати, а закуповувати в оригіналі й навчати за ними польської мови українських дітей.

Додати відгук

Spam protection by WP Captcha-Free

Читай
Книгарня рекомендує
ТОП
Розгорнути
Мережа книгарень «Є»