Приходь
Спілкуйся
Опитування

Мій улюблений формат заходів у Книгарнях "Є"

Дивитися результати

Завантаження ... Завантаження ...

Розмова-читання з Драґіцею Райчич (Хорватія/Швейцарія) “Заробітчанка і література — нелегальні відносини” (Київ)

Дата події: 27.09.2013 18:00

Книгарня “Є” запрошує на розмову та читання з Драґіцею Райчич (Хорватія/Швейцарія) “Заробітчанка і література — нелегальні відносини”. Захід відбудеться 27 вересня.

Початок — о 18:00.

Драґіца Райчич / Dragica Rajcič (нар. 1959, Спліт)

Хорватсько-швейцарська письменниця і поетка, яка з 19-річного віку була заробітчанкою – працювала у Цюриху прибиральницею, потім на якийсь час повернулася до Спліта, видавала там газету і працювала журналісткою. Коли 1991 року на Балканах спалахнула війна, поетка з трьома дітьми знову переїхала до Швейцарії. Відтоді вона пише майже виключно німецькою, щоразу винаходячи заново нову – мігрантську – мову. Свій вибір вона пояснює так: «Власне, літературу я завше можу писати лише тією мовою, яка мене оточує, в тій літературній культурі, в якій я живу. Бо ж засвоєння мови – це завжди як ерозія, так водночас і завоювання; ти привласнюєш нову мову, а стара при цьому потрошки розсипається». Лауреатка численних літературних премій, серед яких премії ім. А. фон Шаміссо та ім. Г. Мерано.

Зі збірки
Тілки Блага піти на небо / Nur Gute kommt ins Himmel

Хрестини
Звіниця впустила звона, не мині, ні тобі, звін зіскочити з мотузки й гухнути на мощений двір, розбитися посередині, ліг і замовк. Село продало душу чорту. Померлим вії тремтіли. Погані часи прийти.
ВОНО вже хрещине, в ім’я Отця, і Сина, і Духа Святого, амінь, вода в церкві холодна. Типер мати назавжди мати, батькові-п’яні-очі листом пошлють. Дівчинка. ВОНО у бумагах звеця БЛАГА. Так батько-п’яні-очі записав. Це все, мати сімнацять раз прочитати, ім’я таке дурне, кого так звать, як це, казати вона священнику, у священника клопіт зі звоном, на одні христини більше чі менше. Ніколи дівчинкам ім’ям ни догодити. Воно їй придасьця, смієця, в нього зуба нема. В матері більше нема живота, шо їй тепер ждати. Вона плаче собі колискову. БЛАГА може типер помирати. Небо їй відкрите.

Гарна схованка
Шкура гадюки, суха, крихка, блищати як срібний зуб дядька Анте. Ми боятися батько найде яйця, ни заховані в ямці на камні, розіб’є їх іншим камнем, радітиме страшне, все про шо казав непотріб він нищить із нибаченою радістю. Він називати гадюку отруйне чудовище, вбивця, кусючий, підступний, опасний шматок лайна. Тілки яйця, яйця ни винні, гарні, ми нічого не сказати, як завжди, сховались у кімнату і молились «Господи наш на нибесах сховай гарно гадючі яйця».

З німецької переклала Олександра Григоренко

Імміґраційна поліція
Один усуцільно тшорний чоловік зумисно прийшов у білий будинок. Тсе полудень і сонце мабудь як і зазвичай на небі. Тшорний чоловік розчиняє двері в кухню, впевнено робле два кроки у бік плити і тисне кнопку ОN. Він випускає воду текти і виймає великий козан із нижньої шуфляди, набирає в нього воду і ставле на плиту. В першу годину спагеті вже подані на білу скатертину. В першій хвилині по першій годині заходять двоє білих мущин із поліційними засвідченнями в двері білого дому, тшорного чоловіка схопили.
Звинувачення: тшорна робота /нелегал.

Маріяроза
Маріяроза хотіла щоб бути акторкою, ні, вона про це не казала, але її обличчя. Обличчя танцівниці фламенґо, повіки наче б то тонка трава, очі наче б то найтемніша ніч, рот наче б то зтигла полуниця, а нишче під шиєю її тіло, викроєне богом у його найзоряніший час. В руці малесенька торбочка, пальці утримують ручку, міцно. Фотограф при спуску затремтів, ще ніколи в свому житті скрізь його об’єктив не проходило щось настільки прекрасне. Маріяроза опікується коробкою з тшеревиками і запихається під ліжко, іде в кухню і пацькається з їжою. Коли Антоніо, Маріо, Стефано і Мерседес увійдуть у квартиру, все буде стояти на столі, а Марія піде на низ по сходах і далі на двір по вулиці до притулку для старих і буде приготовувати старим обід.

З німецької переклала Роксоляна Свято

***

Адреса книгарні «Є»:
м. Київ, вул. Спаська, 5,
ст. м. «Контрактова площа»

Вхід вільний.

Медіапартнер заходу – тижневик «Український тиждень»

 

 

Readings with Dragica Rajčić (Croatia – Switzerland) “Gastarbeiter and Literature: Illegal Relations”

Date: 27 Sep. 2013

YE Bookstore is pleased to invite you to the public readings and meeting with Dragica Rajčic (Croatia – Switzerland) “Gastarbeiter and Literature: Illegal Relations” on 27 September.

Beginning at 18:00.

Dragica Rajčić (b. 1959, Split) is a Swiss writer of Croatian descent. At 19 she became a guest worker and did cleaning jobs in Zurich, returning eventually to Split to start a newspaper there. After the outburst of the civil war in the Balkans in 1991, Rajčić with her three children moved to Switzerland again. Since then she has been writing almost exclusively in German, every time inventing her own “immigrant” dialect. This is how she explains her choice: “Actually I can only write literature in the language which surrounds me in the literary culture I live in. Language acquisition is always both erosion and conquest: you appropriate a new language while your old language crumbles down bit by bit.”
Rajčić holds numerous literary awards, including the Chamisso Scholarship and the Meran Poetry Prize.

***

Address:
YE Bookstore,
5 Spaska Street, Metro Kontraktova Ploshcha.
Free admission.

Media partner: The Ukrainian Week

Додати відгук

Spam protection by WP Captcha-Free

Читай
Книгарня рекомендує
ТОП
Розгорнути
Мережа книгарень «Є»