Приходь
Календар
Грудень 2016
П В С Ч П С Н
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 
Спілкуйся
Опитування

Мій улюблений формат заходів у Книгарнях "Є"

Дивитися результати

Завантаження ... Завантаження ...

Розповідь переможців про подорож до Нью-Йорку

Ось нарешті повернулися з Америки переможці розіграшу «Поїздка до Нью-Йорку від Книгарні «Є». Як раніше повідомлялося на сайті книгарні, ними стали 30-річні кияни Діна та Женя, батьки трирічного Лучіана. Для нього, власне, і купувалися книги, які принесли виграш.

Коли Книгарня організовувала конкурс з розіграшу поїздки в Нью-Йорк, все ж були побоювання: чи не відмовить посольство у візі переможцям, чи буде їм цікаво поїхати в Нью-Йорк, адже у всіх різні захоплення, чи не розчарує їх сам Нью-Йорк? Врешті решт, пощастило не лише переможцям з виграшем, а й Книгарні з переможцями. Адже подружня пара давно мріяла про подібну подорож, Женя захоплюється фотографією, тому зміг не лише розповісти про цікавинки Нью-Йорка, а ще й показати їх. Діна та Женя захоплено розказали нам, як виграли поїздку, та поділилися враженнями від подорожі.

На рахунок Вашого виграшу в книгарні «Є», що ви можете сказати?
Женя: Звичайно ж, спасибі книгарні «Є» за те, що таке сталося. Це дивовижно! Всі наші знайомі в легкому шоці, думали, що так не буває, щоб нічого не було підтасовано і пересічна людина могла виграти.
Діна: Того дня ми довго пробули втрьох у книжковому магазині. Ми любимо книги, книжкові магазини, у нас своя бібліотека. Інтернет все-таки не може повністю замінити книгу. Я тоді півтори години вибирала дитячі розвиваючі книжки для сина. Ось вже йдемо на касу розраховуватися, син на трамваї хоче кататися, чоловік додому поспішає. А тут касир ще пропонує у розіграші взяти участь. Я швиденько заповнила дані на звороті чека, кинула чек у пластиковий тубус на прилавку й побігла. У той момент спіймала себе на думці «Якщо розігрується поїздка на одного — це не цікаво. Я без Жені не поїду». Але я не те, що не вірила у можливість ось так просто виграти. Я взагалі забула про це.

Коли вам повідомили про виграш, що Ви подумали? Ви зрозуміли, що отримали поїздку в Нью-Йорк на двох?
Діна: Коли на розіграші витягли мій чек, мені зателефонували, але я була в метро. Коли був другий дзвінок, я з сином і двома племінниками була вже вдома. Діти шуміли, галасували. Я спочатку до ладу навіть не зовсім зрозуміла, що трапилося. У трубку відповідаю «спасибі, дякую», а мізки ще не засвоїли. Якщо чесно, я спочатку не повірила. Потім зателефонувала Жені, розповіла новину.
Женя: я сказав тоді Діні, що вдома поговоримо. Я подумав, що це ще все перевірити треба.
Діна: я зателефонувала Євгеновій мамі, тому що це перша людина, якій можна доручити дитину. Батьки Жені живуть у Мелітополі. На мою новину Женина мама відповіла, що я рано радію, а раптом потрібно буде ще доплатити таку суму, яку ми не зможемо собі це дозволити? Тобто спочатку були підозри. Хоча я все ж сподівалася на краще. Коли вже розпочалися співбесіди, тоді остаточно переконалися, що все по-чесному. Крім того, ми на сайті дивилися відеозапис розіграшу. Тоді зрозуміли, що вже все серйозно. Ще хвилювалися, чи дадуть нам візи. Але все пройшло дуже добре.

Нью-Йорк — що це за місто?
Женя: Добре, веселе, доброзичливе. Чуйні прості люди. Кожен тобі скаже, як дістатись потрібного тобі пункту. Перше питання, яке найчастіше зустрічали: «Ви звідки?»
Діна: Якось у банку спілкувалися з жінкою з Івано-Франківська. Коли спізнювалися на мюзикл, взяли рикшу. Як виявилося, він за національністю узбек, а родом з Одеси. Так ми познайомилися з Саїдом.

Ще з кимось ближче познайомилися?
Діна: З афроамериканцями. Ми якось їхали в метро, ​​афроамериканець дістав судочок зі своєю домашньою їжею і почав їсти. Ми якраз з картою міста сиділи, він запропонував свою допомогу. Поспілкувалися трошки. Дуже сподобалося. Афроамериканці веселі, добрі, безтурботні, простіше ставляться до життя. Дуже часто посміхаються.
Женя: Поки я фотографував на оглядовому майданчику на Рокфеллер-центр, Діну залишив в магазинчику сувенірів. Так вона познайомилася з однією американкою, яка в цьому магазинчику працює.
Діна: Так, дівчата, які працюють в тому магазинчику, розкладають товар, базікають ... Вони на роботі вільно себе почувають, не ускладнюють якісь робочі питання. При цьому роботу не зривають.

Вас поселили в готелі на Манхеттені в районі 30-ої стріт в самому центрі Нью-Йорка?
Женя: Так. У Нью-Йорку найдорожче — це вид з вікна, тому що будинки будують дуже близько один до одного. У готелі добре, красиво. Але, якщо чесно, ми його майже не бачили.
Діна: справа в тому, що нам хотілося подивитися якомога більше пам'яток. Ми «приповзали» у готель тільки до кінця дня і відразу засинали. На наступний ранок швидко збиралися і знову йшли дивитися місто.

Ще які враження від  Нью-Йорка?
Діна: Взагалі то, ми вперше летіли на літаку. У нас були місця під віконцем. Нам дуже сподобалося. З фотоапаратом над хмарами політати — це дуже цікаво! В самому Нью-Йорку дуже багато велосипедів, які пристебнуті до паркану і до стовпів. Велосипеди, які вже явно нікуди не поїдуть, із зігнутими колесами. Ми бачили один цікавий велосипед: він був обв'язаний кольоровими нитками та візерунками. Нам сподобалося те, що у них творчість скрізь. Може, тому, що більше свободи ... У тому числі й свободи думки, яка дозволяє розвивати творчий підхід до багатьох простих речей.
Женя: Дуже все компактно, все щільно, багато будинків.

Де побували, що запам'яталося?
Женя: Метрополітен — музей дуже красивий, але ми мало часу там пробули. Незважаючи на те, що я фотографією захоплююся, навіть фотографії менше зачепили, ніж живопис. Особливо 17-18 століття. Туди б на півдня, а краще на цілий день. Шкода тільки, що все працює з 10 до 17 годин. По приїзду в готель ми вирішили відпочити після перельоту, вийшли в місто годин у 8 вечора, дивимося — а вже все закрито.
Діна: Запам'яталося і навіть вразило те, що вони дуже вільно одягаються. У нас вимагають в якомусь стилі одягатися, а в них хто як хоче, хоч у кедах і вечірній сукні. Якби ми зайшли в бутік на Хрещатику, одягнені невідповідно, нам продавці відразу одним поглядом дали б зрозуміти, що ми не туди зайшли. А в них — в порядку речей: продавці підійдуть, запитають, чим допомогти. Напевно, і у них є якісь ознаки, за якими вони оцінюють успішність і сумісність один з одним: машини, будинки, оселі. Але у них простіше ставлення до людей, до соціальних ознак. Соціальне поділ не так кидається в очі, як у нас.
Де ще були?
Женя: На вертольоті політ дуже сподобався. Приємно вразив обслуговуючий персонал. Поки ми там чекали, афроамериканець, який відповідав за безпеку пасажирів, веселився, жартував, смішив інших. І видно, що це у нього не робочий обов'язок, а просто риса характеру. В основному завжди добра й весела атмосфера.

Де був майданчик?
Діна: Недалеко від статуї «Свободи». Ми спочатку пролетіли прямо над водою, уздовж острова. А потім розвернулися і таким же шляхом летіли назад. У вертольоті було 6 осіб. Думали, що буде трясти, але наші побоювання не виправдалися. Все пройшло класно. Для нас це був перший політ на вертольоті. Женя дивився на види, а я дивилася, як пілот керує гелікоптером.

Який вигляд має місто, коли дивитися на нього зверху?
— Женя: Краще дивитися, гуляючи по місту, ніж зверху. Архітектура досить похмурих відтінків. Ми перед поїздкою дивилися фото. На фото здається, що все неживе, сіре. А коли гуляєш по місту, бачиш все зблизька, ще додається колорит людей, то вже все по-іншому.
Діна: Архітектура дуже своєрідна: у них сучасна архітектура поєднана із старовинною, яка дуже добре збереглася. Як наприклад, Собор святого Патріка. Він там стояв кілька століть. У нас зазвичай як: прийшла одна влада — все розвалили, прийшла інша — побудували, розваляли попереднє. А в них він стояв незалежно від усіх цих перипетій. Особливо вражає майстерно зроблені архітектурні дрібні деталі.

Чи ще щось вдалося відвідати?
Женя: Були в музеї сучасного мистецтва МОМА. Дуже специфічний музей. Фотографії нас не вразили. Експонати своєрідні: наприклад, просто жалюзі, покладені специфічним чином. Або квадратний стіг сіна. Творчість на любителя. Деякі картини сподобалися, решта – не дуже. Але ми не в усьому музеї побували.
Діна: Архітектура самої будівлі дуже сподобалася. Можна знаходиться на 5-му поверсі і бачити перший поверх і проходи між поверхами. Біля музею є незвичайний магазин з креативними речами. Напевно, він був навіть більш цікавий, ніж сам музей.

Бродвейські шоу сподобалося?
Шоу дуже сподобалося і вразило. Ми дивилися «Король-Лев». Неймовірно яскраве шоу, дуже чисті голоси. Двоє дітей грали двох маленьких левенят.

Що ще бачили?
Женя: Ще дуже вразив музей тіла «Museum of Body». Фотографувати можна тільки при вході, більше не дозволяється. Там справжні тіла розрізані, трупи забальзамовані.
Діна: Спочатку заходиш — і таке відчуття, що тобі зараз погано стане. Але потім набираєш повітря в легені, налаштовуєшся, йдеш, розглядаєш і стає цікаво. Там було багато студентів з енциклопедіями, які це все розглядають, нотатки якісь роблять. Лікар ходив, можна було ставити питання. Дуже показово: нирки з камінням і без каменів, легені курця і людини, яка не курить.

А як ви харчувалися? Чи вдалося звикнути до їжі?
Женя: Нам розповіли, що в «Чайна Тауні» можна багато що купити дешевше. Але ми нічого особливого там не побачили. Зате нам було цікаво подивитися, спробувати специфічна китайську їжу. Мені дуже сподобалося.
Діна: А я тільки на другий раз зважилася зайти. Знаєте, у нас продаються ароматичні палички. Таке враження було, що там їх і в їжу вживають, оскільки і палички, і кулінарні приправи виготовляють з одних і тих же рослин. Так що до запаху їх спецій треба звикати. Але взагалі смачно. Дуже багато овочів. Мені сподобалася італійська кухня — піцерія. Ми в Києві різні варіанти піци куштували — нам подобається, але не те. Італійська піца з мацареллою — це смакота!

Які ще спогади?
Діна: Взагалі в Нью-Йорку для туристів багато знижок. Тобто багато дисконтних карт в готелі, в магазинах. ... Якщо з цією картою йдеш до музею, тобі мінус 6, 5, 10 доларів — знижка. Але в Нью-Йорк треба на цілий тиждень їхати, а то й на два. Щоб в кожному музеї побувати. Тепер ми більше знаємо. Хочеться ще раз там побувати. Наприклад, ми по Централ парку не встигли погуляти. Тільки проїздом там були ... До речі, поки ми намагалися потрапити в музей, бачили, як повз проїжджав кортеж Обами, він ручкою махав. Дорогу перекрили, через це були пробки.
Женя: я намагався сфотографувати, але він був у машині із тонованим склом: його на просвіт було видно, але сфотографувати складно.
Діна: я ще подумала «Через нього в пробку потрапили і в музей спізнилися!» Було багато поліції. Але всі поліцейські звертаються дуже чемно і акуратно. Як, втім, і інші жителі, з якими доводилося спілкуватися. Може через те, що там за найменший натяк відразу в суд подають, компенсацію за моральний збиток вимагають.

А точку Zero відвідували, де вежі-близнюки стояли?
Женя: Так. Там все зрівняли із землею. Довго суперечка була: залишити це так, як є, в пам'ять про трагічні події 11 вересня або побудувати новий хмарочос, як символ непереможності і незламності США. Зараз відбудовують, планували відкриття до вересня 2011 року, але перенесли, бо не встигають.
Діна: Вразили розміри Статуї Свободи, ми біля неї на поромі пропливали. Взагалі екскурсія по місту дуже цікава. Багато нюансів, історичних фактів. Наприклад, ми звикли, що слово «негр» означає «чорний». Насправді це означає «раб». Ви дуже образите людину, назвавши її негром. Тому потрібно говорити «афроамериканець» або «чорний».

Якщо підвести підсумок Нью-Йорк це ...?
Женя: Для мене Нью-Йорк — це збірна світу: багато національностей в одному місці. Не треба їхати в Індію, Китай чи Італію. Відразу в одному місті ти можеш побувати в гостях у всіх національностей.
Діна: Нам дуже сподобалася поїздка! Щиро дякуємо!

3 відгуків

  1. Олена

    Дужа цікава розповідь! Щасти вам і нових подорожей!

  2. Артем

    Нью-Йорк!!! І цим все сказано!)))

Додати відгук

Spam protection by WP Captcha-Free

Читай
Книгарня рекомендує
ТОП
Розгорнути
Мережа книгарень «Є»